Гранули як цілий лист
Перший кенійський чай я заварила п’ять хвилин, як ассам. Пити це було неможливо навіть із молоком.
На моїй полиці чорного чаю найбільше: чотирнадцять бляшанок із сорока. Здебільшого це три країни — Індія, Шрі-Ланка й Кенія. Тут розповідаю, чим вони різняться в чашці, як їх розрізнити ще до заварювання і скільки листа брати на пів літра.
Скажіть, як ви зазвичай п’єте чай, і сторінка підкаже бляшанку з моєї полиці та скільки листа покласти.
Ассам із дрібним листом
На 0,4 л — п’ять грамів листа, окріп і чотири хвилини. Густий настій не губиться під молоком.
Індія · долина Брахмапутри
Чай із низинних плантацій на північному сході Індії. Настій темно-червоний, майже непрозорий, а смак повний, із солодкуватим солодовим відтінком. Саме його найчастіше кладуть в англійські ранкові суміші.
Сухий лист шукайте з золотистими кінчиками: у назві це позначають словом tippy. Що більше золотих бруньок, то м’якший настій і то менше він терпне на язиці.
Шрі-Ланка · гори й низини
На острові чай ділять за висотою плантацій. Високогірний дає світлий золотавий настій із квітковою терпкістю, низинний — темний і простіший. На пачці висоту видно з назви району: Нувара-Елія, Дімбула, Ува чи Рухуна. Нову пачку цейлону я завжди перевіряю однаково, за чотири кроки.
Висипаю ложку листа на білий аркуш. Добрий цейлон скручений щільно, однакового розміру, без пилу й палички.
Заварюю три грами окропом у чашці на 300 мл рівно три хвилини, без цукру й лимона.
Дивлюся на колір під лампою: у високогірного він прозорий, мідний, із золотим обідком біля стінки.
П’ю теплим. Якщо терпкість лишається на яснах, а не на язиці, лист пересушений, і пачку я вже не докуповую.
Африка · гранули CTC
Більшість кенійського чаю роблять машинним способом: лист не скручують, а дрібно ріжуть і закатують у гранули. Такий чай заварюється за дві хвилини, дає густий червоний колір і різку бадьорість. У чайних пакетиках зазвичай саме він.
Гранули не погані й не дешеві самі собою. Просто їм потрібно менше листа й менше часу, інакше чашка перетворюється на терпку заварку, якою можна фарбувати полотно.
| Вигляд листа | Приклад | Грами й час |
|---|---|---|
| Великий цілий лист | ассам із бруньками | 6 г, 4–5 хв |
| Ламаний лист | цейлон для щодня | 5 г, 3–4 хв |
| Гранули | кенійський CTC | 3,5 г, 2 хв |
| Чайний пил у пакетику | пакетик на чашку | 1 пакетик, 90 с |
I
Сухий лист пахне медом, сухофруктами чи хлібною скоринкою, а не пилом і не картоном.
II
Розпарений лист у заварнику мідно-коричневий і пружний. Чорна липка маса — ознака старого або перегрітого чаю.
III
Настій прозорий навіть тоді, коли темний. Каламуть одразу після заварювання видає дрібний пил.
Перший кенійський чай я заварила п’ять хвилин, як ассам. Пити це було неможливо навіть із молоком.
За літо від тепла й пари дорогий дарджилінг утратив запах і став схожим на сіно.
Кілограмова пачка цейлону на третій місяць уже смакувала тьмяно. Тепер беру по сто грамів.
Густий солодовий ассам і лимон сваряться в чашці. Лимону більше пасує світлий високогірний цейлон.
Зелений, білий і улун потребують зовсім іншої води, а про лист і грами є окремий розділ.